Напередодні завтрашнього півфінального матчу плей-оф відбору ЧС-2026 проти Швеції (Валенсія, стадіон «Сьютат де Валенсія», 21:45 за Києвом) захисник збірної України Ілля Забарний разом із головним тренером «синьо-жовтих» Сергієм Ребровим поспілкувалися зі ЗМІ на пресконференції.

— Чи є у вас та інших гравців бажання «помститися» за поразку від Вельсу у 2022 році та все ж таки вийти на чемпіонат світу цього разу?

— Усі пам’ятають той момент, ту важку гру та відчуття після неї. Ми здобули великий досвід. Зараз ті, хто був тоді в команді, усе розуміють. Ми налаштовуємося, бо це великий шанс знову нагадати світу про війну — це важливе питання для всієї нації. Потрібно показати свій характер, але підходити до гри з «холодною» головою. Відповідальність величезна.

— Ти ще не перетинався з Віктором Дьокерешем на полі. Проти кого тобі легше грати: проти нападників такого «таранного» типу чи проти більш технічних і мобільних?

— Я ще не грав проти нього, але ми розуміємо, що це топфутболіст. Мені байдуже, проти кого грати — швидкого, технічного чи «таранного». Це різні налаштування перед матчем, але загалом це нічого не змінює. Усе залежить від нашої підготовки.

— Ви граєте «домашні» матчі в різних країнах, оскільки не можете грати в Києві. Як ви ставитеся до цього шляху і наскільки приємно було б завершити його тут, у Валенсії?

— Звісно, це важко — грати домашні ігри в різних країнах. Ми дуже вдячні Польщі, Іспанії, Німеччині, які надавали нам стадіони та поля, де наші люди могли насолодитися грою та підтримати команду. Звісно, у Києві було б набагато краще, ми всі за цим сумуємо. Але ми хочемо грати для наших фанів і вдячні за підтримку навіть тут, в Іспанії. Запрошуємо всіх на стадіон.

— Факт того, що Україна в офіційних матчах зазвичай успішно грала проти Швеції, допомагає у налаштуванні «переможного інстинкту»?

— Можливо, це і допомагає, але всі розуміють, що у футболі трапляється будь-що. Це лише свідчить про те, що нам немає чого боятися — треба виходити й здобувати результат.